Культура мови. Культура мовлення під час дискусії.

Культура мови. Культура мовлення під час дискусії.

КУЛЬТУРА МОВИ — дотримання усталених мовних норм писемної та літературної мови, а також цілеспрямоване та свідоме використання мовно-виражальних засобів, які залежать від обставин спілкування та його мети Культура мовлення - це система вимог, регламентацій щодо вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній і писемній).

Проблема культури мовлення проявляється в таких основних аспектах: нормативність, адекватність, естетичність, поліфункціональність мовлення.

Нормативність - це дотримання правил усного і писемного мовлення: правильне наголошування, інтонування, слововживання, будова речень, діалогу, тексту тощо. Естетичність мовлення - це реалізація естетичних уподобань мовця шляхом використання естетичних потенцій мови. Культура мовлення суспільства - це  найяскравіший показник стану його моральності, духовності, культури взагалі Поліфункціональність мовлення - це забезпечення застосування мови в усіх перелічених аспектах, у кожній сфері спілкування.

Головним завдання культури мови є: *виховання навичок літературного спілкування; *пропаганда й засвоєння літературних норм у слововжитку, граматичному оформленні мови; *у вимові та наголошуванні; *неприйняття спотвореної мови, або суржику.

Культура мовлення під час ведення дискусій. Дискусія - це публічний діалог, у процесі якого зіштовхуються різні, протилежні точки зору. Метою дискусії є з'ясування і зіставлення позицій, пошук правильного рішення. Дискусія - один з видів суперечки.

Культура мовлення в першу чергу стосується використання необразливих, дипломатичних формулювань і т.п., вміння висловлювати лаконічно свою думку, не припускатися двохзначного трактування своїх висловлювань і позицій. Не можна, щоб одна сторона мала більше часу для виступів. Не можна, щоб хтось зі сторін переходив на силові методи ведення дискусії. Не можна у жодному разі під час дискусій використовувати недозволені методи ведення суперечок: ображати один одного, натякати на якісь певні негативні сторони один одного, не маючи конкретних доказів чи відносячи до суперечки речі, які не мають логічного відношення до розглядуваних питань.