Загальна характеристика господарського обліку

Господарський облік - це кількісне відображення та якісна характеристика процесів господарської діяльності за допомогою спостереження, вимірювання і регістрації з метою отримання правдивої й неупередженої облікової інформації,, для контролю та управління суб'єктом господарювання.

Під господарською діяльністю розуміють будь-яку діяльність суб'єктів господарювання, яка спрямована на досягнення мети його створення шляхом здійснення процесів придбання ресурсів, виробництва продукції, виконання робіт чи надання послуг, зберігання та реалізації готових виробів і товарів, переміщення засобів, інвестиційної та фінансової діяльності.

Суб'єктами господарської діяльності є створені відповідно до чинного законодавства України: приватні, державні, комунальні та інші підприємства; зареєстровані в установленому законом порядку громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи або підприємці, які здійснюють господарську діяльність.

Метою господарського обліку є адекватне відображення фактів господарської діяльності та суспільного життя, надання відповідної повної і правдивої інформації для контролю за господарською діяльністю і прийняття управлінських рішень.

До господарського обліку висуваються такі вимоги: порівнянність, точність і об'єктивність, ясність і доступність, своєчасність, економічність і раціональність .

Для визначення і вимірювання змін, які відбулися в господарській діяльності суб'єкта господарювання під впливом певних господарських операцій, а також для визначення  величини об'єкта обліку використовують кількісні та якісні вимірники:

o кількісні - це показники діяльності суб'єкта господарювання, організації, установи, за допомогою яких визначають обсяг виконаних операцій, процесів та величину облікових об'єктів;

o якісні - це такі показники, що характеризують економічну ефективність здійснених господарських процесів і відповідних операцій, та результатів зміни облікових об'єктів.

 Кількісні облікові вимірники поділяють на види: натуральні, трудові та вартісні Натуральні вимірники використовуються для вираження об'єктів обліку в одиницях ваги, об'єму, довжини, площі, потужності та ін. Тобто, об'єкти обліку відображаються за кількістю (штуки, місця та ін.), за довжиною і площею (сантиметри, метри, гектари т.д.), за вагою (кілограми, центнери, тонни та ін.), за об'ємом (літри, кубічні метри і т.д.), за потужністю (Ват) тощо.

Трудові вимірники використовуються в обліку для відображення кількості відпрацьованого робочого часу і виражаються в одиницях часу - днях, годинах, хвилинах. Трудові вимірники часто застосовується в поєднанні з натуральними для визначення виробітку робітниками за одиницю часу (людино-години, людино-дні і т.д.).

Вартісні (грошові) вимірники слугують для узагальненого відображення об'єктів обліку в єдиній грошовій оцінці. Основою вартісного вимірника є грошова одиниця країни (в Україні - це гривня і її частки – копійки).

Господарський облік класично поділяють на:

Оперативний (оперативно-технічний) облік – спосіб спостереження і відображення господарської  операції безпосередньо в процесі її здійснення з метою оперативного управління. (необов’язкове підтвердження документами).

 Статистичний облік (статистика) – процес вивчення і контролю масових явищ, а також закономірностей їх розвитку.

 Бухгалтерський облік – процес безперервної реєстрації, накопичення та зберігання інформації про діяльність підприємства для передачі її користувачам.

Податковий облік ведеться з метою визначення податків, їх сплати та надання звітності.

Фінансовий облік ведеться з метою визначення фінансових потоків (надходження та вибуття коштів), визначення фінансового стану та результатів діяльності підприємства.