Пароніми та омоніми. Вибір синонімів.

   Пароніми та омоніми. Вибір синонімів.

ПАРОНІМИ - слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Часто вони мають один корінь, а відрізняються лише суфіксом, префіксом, закінченням, наявністю чи відсутністю частки -ся. Порівняймо значення паронімів:  Дипломат. Дипломант. Дипломник.

Дипломат - посадова особа, яка займається дипломатичною діяльністю. Дипломант - особа, відзначена почесним дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі. Дипломник - автор дипломної роботи, підготовленої в училищі, технікумі чи вузі.  СИНОНІМИ - це слова відмінні одне від одного своїм звуковим складом, але близькі або тотожні за значенням. Синоніми поділяються на три основні групи: 1) лексичні синоніми, що відрізняються смислових відтінками (відомий - видатний - славетний - знаменитий); 2) стилістичні синоніми - це слова, що відрізняються стилістичним і емоційними забарвленням (говорити -мовити- пророчити -верзти);

3) абсолютні синоніми - зовсім не відрізняються значенням і в усякому контексті можуть вживатися без будь-якої відмінності (мовознавство - лінгвістика; століття - сторіччя)

Синоніми групуються в синонімічні ряди. Синонімічній ряд - це група слів, що мають однакове чи подібне значення. ОМОНІМИ-слова, які однакові за звучанням, написанням, але мають різне значення.(коса, ключ) . Повні, або абсолютні, омоніми: блок (механізм) - блок (об`єднання).

Неповні омоніми – це слова, що збігаються звучанням не в усіх граматичних формах, наприклад: биток (шматок свинцю, палиця тощо, взагалі предмет, яким б’ють у грі) і форма родового відмінка однини слова битки (круглі котлети з посіченого або відбитого м’яса). Неповні омоніми називаються омоформами. Різновидами омонімів є омофони і омографи.

 Омофони (фонетичні омоніми) – різні слова (переважно їхні окремі граматичні форми), що збігаються звучанням при відмінності їх фонемного складу і, відповідно, графічної передачі: лежу (від лежати) і лижу (від лизати),

Омографи (графічні омоніми) – різні слова або їхні форми з однаковим написанням при відмінності звучання (залежно від різного місця наголосу): гла́дкий (без загинів, виступів, рівний) і гладкúй (який має повне тіло, вгодований, ситий),