Українська пунктуація.

   Українська пунктуація.

Пунктуація— система правил уживання на письмі розділових знаків і розділ мовознавчої науки про використання розділових знаків.

Принципи української пунктуації

Українська пунктуація ґрунтується на трьох принципах: 1. Синтаксичний (структурний). Згідно з ним розділові знаки ставляться на межі частин складного речення, в реченнях з однорідними членами, відокремленими другорядними членами, вставленими і вставними конструкціями, звертаннями тощо.  2. Смисловий принцип. На цьому принципі, як і на синтаксичному, ґрунтуються розділові знаки у складному і в простому реченні, ускладненому відокремленими другорядними членами, передусім означеннями і прикладками, які порівняно з невідокремленими мають більше змістове навантаження: Відокремлена прикладка має додаткове обставинне значення. Смислову функцію виконують і крапки. Особливо важлива роль цього принципу у складних безсполучникових реченнях 3. Інтонаційний принцип. Тісно пов’язаний із смисловим, тому розділові знаки можуть бути різними. За інтонаційним принципом ставляться розділові знаки в кінці речення – ? ! ., часто і в середині .

Система розділових знаків та їхні основні функції

В українській мові розділові знаки становлять усталену систему. У ній розрізняють одиничні (. : ... , ; – ? !) і парні розділові знаки (дві коми, два тире, дужки, лапки).

Розділові знаки або відділяють частину тексту одну від одної, або виділяють певні відрізки в середині частини. Залежно від цього розділові знаки поділяють на роздільні та видільні.

РОЗДІЛЬНІ РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ – . ? ! , ; – : ...

Крапка ділить текст на речення, вказує на кінець речення. Знак питання означає питальний характер речення, відмежовує речення. Знак оклику вказує на емоційний характер речення, відмежовує речення. Крапка з комою розділяє частини складних багатокомпонентних чи простих ускладнених речень. Кома розділяє однорідні члени речення, частини ССР, СПР і СБР. Тире ставиться на місці пропущеного члена речення, при зміні подій, наслідку тощо. Двокрапка пояснює, розвиває те, про що повідомлялося у попередній частині речення. Крапки вказують на перерваність, незакінченість речення, можуть ставитися на початку, в середині та в кінці речення.

ВИДІЛЬНІ РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ – це парні розділові знаки: два тире, дві коми, дужки, лапки. Два тире виділяють відокремлені прикладки, вставлені конструкції. Дві коми виділяють відокремлені члени речення, вставні конструкції, звертання, підрядні речення у середині головних тощо. Дужки – це знак виключення елементів речення, які граматично з ним не пов’язані. Ними виділяють вставлені конструкції, ремарки у драматичних творах. Лапки вказують на незвичність, чужорідність виділених ними елементів. У лапки беруться цитати, слова, вжиті в незвичному значення, умовні назви, пряма мова.